О, если б ты узнал Любовь Христа
И милосердие Его и нежность;
О, если бы, склонившись у креста,
Смог оценить всё то, что было прежде!
О, если б ты серьёзно осознал
Голгофской Жертвы цену неземную
И понял: за тебя Христос страдал,
Чтоб душу исцелить твою больную.
О, если б ты Ему открыл свой страх,
Все горечи, потери, неудачи,
Не споря с Ним, поскольку ты - лишь прах
Без полной Господу себя отдачи.
О, если б ты от суеты бежал
К ногам пронзённым Господа Живого
И навсегда остаться пожелал
В Его угодной, совершенной воле!
О, если б ты доверился Тому,
Кто создал звёзды, горы и долины,
И сердцем поклоняться стал Ему,
Входя в Божественной любви глубины;
О, если б ты в почтении святом
Перед Творцом ходил благоговейно,
То встречу б пережил к лицу лицом
Со счастьем, что, как вечность, беспредельно.
Испытывал бы радость и покой,
Нет-нет, не день, не год – отныне вечно;
И в песнях пел, как соловей весной,
Хвалу Творцу в сей жизни быстротечной.
И вознесясь душою от земли,
Во прахе тело бренное оставив,
Вошёл бы в Золотой Иерусалим,
Чтоб вечно наслаждаться Божьей славой!
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 10157 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
