Глас мой к Богу и я буду взывать;
Глас мой к моему Господу Богу.
В день скорби моей ищу Господа
И рука моя к Нему простёрта.
Буду вспоминать о делах Твоих,
О древних чудесах в воспоминаниях.
Буду вникать во все дела Твои,
Размышлять о великих деяниях.
Боже свят, путь Твой свят,
Кто, Бог, так великий,
Как Бог наш, (2р.)
Бог наш многоликий?
Ты избавил, Господь,
Мышцею народы.
Видели, видели
Тебя, Боже, воды.
Видели, видели
Тебя, Боже, воды.
Тучи издавали гром,
Стрелы Твои летали.
Всю вселенную кругом
Молнии освящали.
Путь Твой в море не измерить
И стезю Твою в водах.
Вёл рукою Моисея
Ты Свои, Бог, народы.
Вёл рукою Моисея
Ты Свои, Бог, народы.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
