Дякую Боже, достаток даруєш,
Молитви й прохання сердечнії чуєш.
Дякую Боже, що Ти направляєш,
Добробутом стежку життєву встеляєш.
Я дякую Боже за все, що я маю,
Від серця подяку для Тебе складаю.
...А що як не так? Як тоді мені жити?,
Чи зможу як ранше, мій Боже, любити?
Чи зможу тоді тую ж пісню співати?,
Як ранше чи зможу Тебе прославляти?
Чи схочу молитись і Бога шукати,
Щоб Ім'я святеє Його величати?
Чи зможу, як Іов, сказати: "Бог правий,
Один Він достоєн постійної слави."
Чи зможу сказати: "Будь благословенний,
І в горі і в радості - я раб смиренний?"
Чи зможу змовчати, щоби не роптати,
Як гарні достатки почнуть убувати?
Тоді як земля перестане родити,
Чи зможу Ісуса благословити?
Чи зможу, чи зможу?..Ісус, поможи,
Як Ти обіцяв і в біді не лиши.
Щоб світлом була і Тобою цінила,
Найдужче за все в цьому світі любила.
Ти в горі і в радості лишся зі Мною,
Щоб завжди втішатися, Боже, Тобою.
Ісусе, Ісусе, мені поможи,
Не зраджувать Тебе на грішній землі.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дочь Ифтаха* - zaharur Ответ на стихотворения foru.ru/slovo.300.3.html
и foru.ru/slovo.21643.3.html
---------------------------------
* Ифтах - в рус. переводе Иеффай - судья Израиля, давший обещание
принести в жертву Богу то, что первое выйдет к нему навтречу после победы над врагами (см. книгу Судей, 11 гл.)
Более подробные размышления об этом можно найти здесь:
yaspis.moy.su/forum/20-58-1
=================================================================
Итак умоляю вас, братия, милосердием Божиим, представьте тела ваши в жертву живую, святую, благоугодную Богу, [для] разумного служения вашего,
(Рим.12:1)
---
