Ми часом підлаштовуємсь під інших,
Залежимо від висновків людей:
Нехай побачать, що і я не гірший.
Й байдуже,що безбожний ряд ідей.
Ми аплодуєм тим, хто нам підлестив,
І з натовпом вигукує: розпни!
А істину й не прагнемо донести.
Як прагнемо - лякаємось "мовчи".
Ворожість ми навчились маскувати,
І братовбивство в серці, сміх в устах.
Як Богу на все це реагувати?
Невже не бачим, що живем в гріхах?
Любов до грошей й заздрість в нас - старання,
А бідність завжди списуєм на лінь.
Розмиті межі, цінності, бажання,
І тягне нас земля, не вабить височінь.
У свою душу подивись, читачу.
Чи ти Господня донька, Божий син?
Прийшов Спаситель на Планету нашу,
Змінити серце може Він один.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Проза лета: не ныть, а жить! - Олег Хуснутдинов Наверно, эта проза жизни происходит со всеми верущими, хочется всем сказать: радость - это особая мудрость! Радуйтесь! Не ныть, а жить! Ибо "образец веры - Христос!"
